Чи правомірне “клаптикове утеплення”?

Усім нам траплялося бачити так зване “клаптикове” або “латкове” утеплення окремих квартир. Власник такої квартири, як він вважає, вирішує свою проблему тепла й комфорту в будинку. Але таке індивідуальне утеплення, крім того, що псує вигляд будинку, створює й інші проблеми для будинку в цілому. По-перше, прискорюється утворення мікротріщин і руйнування стін у сусідніх, неутеплених, приміщеннях. По-друге, “латкове” утеплення виконується просто неякісно - адже дотриматися технології при ньому неможливо за визначенням. По-третє, “латкове” утеплення створює додаткові труднощі (і, відповідно, витрати) в разі проведення комплексної термомодернізації будинку. І, по-четверте, коли співвласники багатоквартирного будинку вирішують провести комплексне утеплення, нерідко саме власники “латок” відчайдушно чинять цьому спротив - не можуть змиритися з тим, що їхні кошти були “викинуті на вітер”, і тепер доведеться “латку” демонтувати, ще й разом з усіма оплачувати комплексну термомодернізацію.

Але усіх цих проблем не було би, якби власники квартир, які вирішили “латково” утеплитися, спершу поцікавилися тим, що про це каже законодавство. А воно “латкове утеплення” забороняє!

По-перше, зазвичай співвласники, які виконують “латкове утеплення”, роблять це без згоди решти співвласників. Але ж частина зовнішньої стіни багатоквартирного будинку, яка зазнає “латкового утеплення”, відповідно до ст. 382 Цивільного кодексу України є спільною власністю всіх співвласників багатоквартирного будинку, а не власністю окремого власника окремої квартири. Тому рішення про її утеплення вправі приймати не власник однієї з квартир, а всі співвласики разом: в разі створення ОСББ - загальні збори ОСББ згідно з Законом України “Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку”, в разі його відсутності - збори співвласників багатоквартирного будинку згідно з Законом України “Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку”.

По-друге, співвласники, які виконують “латкове утеплення”, роблять це без дотримання вимог містобудівного законодавства. Хоча для “латкового утеплення” отримання містобудівних умов та обмежень і  документів, що дають право на виконання будівельних робіт (у розумінні містобудівного законодавства), не вимагаються, все одно обов’язковим є виготовлення і затвердження проектної документації, до складу якої має входити паспорт опорядження фасадів будинку. Більше того - щодо більшості багатоквартирних будинків така проектна документація підлягає експертизі, в тому числі щодо додержання нормативів з питань енергозбереження. Однак “латкове утеплення” за визначенням не здатне забезпечити виконання таких вимог, зокрема - щодо мінімально допустимого значення опору теплопередачі огороджувальних конструкцій житлових та громадських будівель, встановленого державними будівельними нормами. Бо огороджувальна конструкція - це вся стіна будинку, включно з неутепленою частиною, а не її сяк-так утеплений “клаптик”.

По-третє, виконання “латкового утеплення” на практиці неможливе без порушення об’єктів благоустрою.

А це, відповідно до Закону України “Про благоустрій населених пунктів”, вимагає отримання від органу місцевого самоврядування відповідного дозволу на порушення об’єктів благоустрою. А органи місцевого самоврядування, враховуючи неправомірність “латкового” утеплення в принципі, не повинні видавати такі дозволи. Тож зазвичай замовники і виконавці “латкового” утеплення таких дозволів не отримують, що є порушенням законодавства з питань благоустрою населених пунктів.

Таким чином, замовники та виконавці робіт з “латкового” утеплення порушують право власності решти співвласників багатоквартирного будинку, вимоги містобудівного законодавства та вимоги законодавства з питань благоустрою населених пунктів. За такі дії і власника квартири, і його підрядників можна притягнути до адміністративної відповідальності, що цілком в компетенції органів місцевого самоврядування. А решта співвласників багатоквартирного будинку може як самостійно демонтувати самовільне “латкове” утеплення (якщо дозволяють ресурси), так і домогтися його демонтажу самим порушником у судовому порядку.