Досягнення теплового комфорту в помешканнях в умовах обмеженого надходження теплоти
Фахівцям з опалення і вентиляції заголовок цієї статті може здатися дивним. Адже для досягнення температурного режиму, який забезпечує умови теплового комфорту у приміщенні або будинку, надходження теплоти повинно відповідати її втратам (надходження теплоти має компенсувати втрати теплоти).
Завдання щодо підведення теплоти і забезпечення теплового комфорту у будівлі виконує система опалення. У більшості випадків ─ це системи з отриманням теплоносія у вигляді гарячої води з теплових мереж або автономної котельні.
І в умовах надходження до такої системи кількості теплоти, що менше величини її втрат, дотримувати комфортні параметри мікроклімату стає неможливим.
Таким чином, завдання щодо досягнення відчуття комфорту в умовах дефіциту енергії зводиться або до зменшення непродуктивних втрат теплоти у будинку, перетворення цих втрат у корисне тепло, або до зміни умов сприйняття теплоти і змін у системі терморегуляції організму людини.
У цьому сенсі також діє закон збереження енергії. Залежно від фізіологічного стану людини, її одягу, віку, фізичного навантаження тощо організм виробляє теплоту ─ від 120 Вт у стані спокою до 290 Вт при виконанні фізичної праці. Водночас людина втрачає теплоту у приміщення, в якому перебуває.
Втрати теплоти залежать від теплоізоляційних властивостей одягу. І якщо втрати теплоти не збалансовані, то має місце або дефіцит, або накопичення теплоти. Система терморегуляції людини дозволяє у певних межах забезпечити тепловий баланс, але її можливості обмежені. І якщо виділення теплоти перевищує втрати, то відбувається перегрівання, а якщо навпаки, то маємо переохолодження організму. Комфортними вважаються умови, за яких температура повітря, температура поверхні огороджень, рухомість повітря і його вологість забезпечують теплову рівновагу і не викликають напруження в системі терморегуляції людини.
Параметри мікроклімату приймають згідно з вимогами нормативів. Відповідно до вимог ДБН В.2.5-67: 2013 «Опалення, вентиляція та кондиціювання» (https://dbn.co.ua/load/nor- mativy/dbn/1-1-0-1018), температура у приміщенні та її допустимий діапазон повинні відповідати умовам мікроклімату і залежать від фізичного навантаження і теплоізоляційних характеристик вбрання людини (рис. 1).
Вбрання характеризується спеціальним показником, який має одиницю вимірювання КЛО (СLO). Ця величина змінюється на графіку (рис. 1) від 0 до 2.
Показник СLO = 0,3 відповідає літньому легкому одягу, білизні, футболці; СLO =1,0 – шкарпеткам, брюкам, сорочці, а СLO = 2,0 – теплим шкарпеткам і светру.
Згідно із графіком рис. 2, для легко одягнутих людей (СLO = 0,3) за умов легкої роботи комфортна температура становить +26±1,5 оC. А для людей у теплому вбранні (СLO =1,5) комфортна температура у приміщенні лише +16±4,0 оC. Відчуття комфорту суттєво також залежить від того, в яких теплових умовах знаходяться ступні ніг і голова. Тому легкий головний убір і теплі шкарпетки суттєво змінять ваші відчуття теплового комфорту.
Зважте при цьому на те, що зменшення температури у приміщенні лише на 1 оC відбувається за умови скорочення надходження теплоти на 5-6% відносно оптимальних значень. Отже, якщо за рахунок відповідного вбрання людей вдасться забезпечити відчуття комфорту при температурі у помешканні на 10 оC менше за звичні + 25 оC, то це матиме місце при скороченні відпуску теплоти до приміщення і відповідної економії палива на 50%.
А очікуване скорочення відпуску теплоти до будинків від системи централізованого теплопостачання внаслідок дефіциту природного газу на підприємствах теплоенерго планується значно меншим. Таким чином, упоратися з таким викликом сьогодення ми зможемо шляхом зміни звичок і відповідного вбрання вдома.
Але у деяких випадках, прикметних для воєнного часу, цього може бути недостатньо. У такому разі вже зараз потрібно потурбуватися про зменшення непродуктивних втрат теплоти у будинку і перетворення цих втрат у корисну теплоту, що забезпечує комфорт у наших помешканнях.
До таких заходів належать:
- теплова ізоляція колекторів системи опалення в неопалювальних підвалах і горищах (до 7-8% скорочення втрат теплоти);
- ревізія вікон у металопластикових плетіннях;
- очистка фільтрів на лініях подачі теплоносія до будинку;
- встановлення регулювальних вентиляційних ґраток на системах витяжної природної вентиляції;
- встановлення пристроїв для автоматичного закривання дверей на вході до будинку;
- ремонт відмощення навколо будинку для відведення від стін будинку атмосферної вологи;
- перевірка можливості відчиняти і зачиняти при похолоданні продухи на горищі і підвалі.
І наостанок: якщо надходження теплоти по основній системі опалення будинку скорочується суттєво, то необхідно забезпечити можливість переходу до альтернативних (дублюючих) систем енергозабезпечення. Це можуть бути:
- електричні масляні нагрівачі (не використовуйте нагрівачі з відкритою спіраллю);
- малоінерційні печі (буржуйки і булерьяни) на твердому паливі. Використання таких нагрівачів допустиме лише у крайньому випадку у пунктах обігріву.
У разі використання електричної енергії необхідно пам’ятати про те, що наявні електричні мережі багатоповерхового будинку масової забудови мають обмежену величину допустимої приєднаної потужності споживачів-електричних приладів. І ця величина для квартири з газовою плитою становить лише 3 кВт. Тому для запобігання вигорання електромережі і займання рекомендуємо такі запобіжні заходи:
- При вмиканні електрообігрівачів вимикати інші струмоприймачі. Дотримуватися допустимої величини дозволеної потужності на квартиру – 3 кВт. Обмежувати одночасно приєднане навантаження на квартиру.
- Використовувати обігрівачі і створювати комфорт лише в одній кімнаті. Закривати двері до інших кімнат.
- Не перевантажувати одну розетку або подовжувач. Розподіляти навантаження по різних розетках. Створювати рівномірне навантаження.
- Скласти графік почергового вмикання електронагрівачів у будинку. Використовувати теплову інерцію будинку.
- Встановити загальнобудинкове джерело теплоти з використанням електричної енергії.
- Вчасно виконувати заходи, що зазначені у Правилах утримання внутрішньобудинкових електричних мереж і електричного обладнання житлових багатоквартирних будинків, адміністративних та громадських будівель чи споруд (https://zakon.rada.gov.ua/la-ws/show/z1143-06#Text).
Ці заходи полягають в обов’язковому огляді внутрішньобудинкових мереж і обладнання не рідше одного разу на 6 місяців; виявленні і усуненні обривів, оплавлень, іскріння контактів комутаційних апаратів, перевірці відсутності нагрівання контактів і кабелів, перевірці наявності і стану запобіжників, якості з’єднання проводів, перевірці кріплення ізоляторів. Крім того, перевіряється ефективність контура заземлення у будинку.
Виконання таких робіт дасть можливість уникнути аварійних ситуацій і досягти хоча би розрахункових величин допустимого навантаження на систему електрозабезпечення.
Запобігти нагріванню проводів і пожежі у разі довготривалого перевищення допустимого навантаження такі роботи не можуть.
Таким чином, досягти допустимих параметрів мікроклімату у багатоповерховому будинку в умовах воєнного стану можна за рахунок таких заходів:
- Зміна умов сприйняття теплоти і зміни в системі терморегуляції організму людини. Зміни звичок і відповідного вбрання вдома.
- Скорочення непродуктивних втрат теплоти, перетворення втрат в корисну теплоту.
- Дублювання систем енергозабезпечення в будинку і використання різних енергоносіїв.
Слідкувати за оновленням та перебігом проєкту можна на сторінках у соціальних мережах:
***
Посилання на статтю 557.12 KB
Посилання на презентацію 5.44 MB
постів