Формування кошторису ОСББ

Формування кошторису ОСББ – справа вкрай важлива і відповідальна. В цьому процесі, щоб не наробити помилок, дуже важливо знати всі ключові  аспекти.

Підготовку кошторису проводить правління ОСББ, затверджують – загальні збори.

Кошторис складається з дохідної й витратної частин.

Спершу слід порахувати потребу в коштах. Тобто, сформувати витратну частину.

Витратна частина кошторису включає зазвичай:

• зарплати штатного персоналу з усіма нарахуваннями;
• оплата правничої допомоги, бухгалтерських послуг;
• послуги підрядників - спеціалізованих організацій (технічне обслуговування ліфтів, дезінсекція тощо);
  ремонт будинку.

До кошторису можуть включатися будь-які витрати, пов’язані зі спільним майном, які загальні збори вважатимуть доцільними.

Далі можна переходити до складання дохідної частини кошторису. Саме в такій послідовності, адже доходи в кошторисі повинні дорівнювати витратам. ОСББ – неприбуткова організація і не може планувати ні перевищення доходів над видатками, тобто прибутку, ні збитків.

Розраховуючи дохідну частину, спершу включаємо до неї всі наявні “додаткові” доходи:

• пасивні (як-от відсотки з банківських депозитів),
• плату за сервітут, орендну плату за користування спільним майном будинку тощо.

І ось решту – різницю між сумою витрат і наявними “додатковими” доходами - ми маємо покрити за рахунок внесків співвласників. Саме внески співвласників є основним джерелом доходів в ОСББ. Але їхній розмір ми визначаємо не за своєю примхою, а виводимо з реальної потреби. Із запланованих витрат і з урахуванням інших наявних джерел доходів.

Розмір внеску загальні збори повинні затвердити окремим рішенням, яке мають підтримати співвласники не менше як 2/3 голосів.

Для перегляду розміру внесків доведеться знову збирати загальні збори. Проведення позачергових загальних зборів для збільшення внесків - справа нелегка й витратна. Тому краще закласти одразу запас фінансової міцності ОСББ, щоб не потрапляти в кризові ситуації.

Якщо зарплата  штатного персоналу прив'язана до мінімальної зарплати, тоді варто враховувати її постійне зростання. Наприклад, з грудня 2021 року мінімальна зарплата  встановлена на рівні 6,5 тисяч гривень. Постійно зростають і комунальні тарифи. Тому варто планувати зростання витрат, наприклад,  на електропостачання місць загального користування та ліфтів, на полив газонів. Те ж саме з цінами на обслуговуванням ліфтів, будинкових мереж, вартістю послуг інших обслуговуючих компаній. Необхідно враховувати й темпи інфляції.

Слід зазначити,  що на практиці кошториси ОСББ часто є складнішими. Так, законодавство передбачає створення в ОСББ ремонтного і резервного фондів, а також дозволяє створювати інші цільові фонди. Кожен такий фонд може і повинен мати свій власний кошторис, або принаймні окремий розділ у загальному кошторисі. Саме так забезпечується цільове використання коштів в ОСББ та прозорість його діяльності.

Які ще є практичні поради при складанні кошторису?

Головні аспекти такі:

• прийняти на загальних зборах окреме рішення про можливість застосування кошторису поточного року протягом наступного фінансового року, якщо на наступних загальних зборах не затвердять кошторис вчасно. Це необхідно зробити для того, щоб ОСББ не залишилося без основного фінансового документу, а витрачання коштів  не стало формально «нецільовим», якщо з якихось обставин загальні збори не відбудуться вчасно або не затвердять новий кошторис;
• окремим рішенням дозволити правлінню оперативно перерозподіляти асигнування між статтями витрат, не змінюючи сам кошторис та його загальну суму;
• бухгалтеру ОСББ слід вести облік у розрізі цільових фондів відповідно до кошторисів, і залишки невикористаних коштів продовжувати обліковувати за відповідним цільовим фондом. Кошти у фондах ОСББ не «згорають» в кінці року, а залишаються і накопичуються. Періодично загальні збори можуть приймати рішення про направлення коштів одного фонду до іншого. Наприклад, якщо рік обійшовся без аварій, можна кошти резервного фонду спрямувати до ремонтного.

Ось такі в ОСББ правила формування кошторису.