Методи, інструменти та технології партисипації: консультації з громадськістю 2 частина (вебінар 07.03.24 Модуль 2)

Дата публікації: 01.03.2024

Заняття розпочалося із закріплення й обговорення пройденого матеріалу: присутні проаналізували практику публічних консультацій у їхніх громадах і відповіли, які методи були застосовані, які з них найбільш успішні та що треба поліпшити. Потім Юлія Свєженцева, старша спеціалістка з питань залучення громадськості ВБО «Інститут місцевого розвитку», кандидатка соціологічних наук, доцентка, презентувала другу частину лекції «Методи, інструменти та технології партисипації: консультації із громадськістю» (програма заходупрезентація, відеозапис). Спікерка запропонувала осмислити місце публічних консультацій у «спектрі громадської участі» – типології партисипативних процесів Міжнародної асоціації громадської участі. Доповідачка підкреслила, що новий законопроєкт «Про публічні консультації» переводить цю діяльність у формат не просто консультацій, а участі, адже ставить метою «узгодження приватних та публічних інтересів», тобто діалог між владою і громадою.

Значну увагу було приділено вивченню громадської думки як інструменту публічних консультацій. Згідно з Постановою КМУ №996, вивчення громадської думки організовує і проводить орган виконавчої влади. ОМС мають визначити потребу, питання або проблему дослідження, строк, форми й методи вивчення громадської думки, і для цього потрібно знати особливості застосування, переваги й недоліки різних соціологічних методів та інструментів. Пані Юлія охарактеризувала сутність та призначення кількісних та якісних методів соціологічних досліджень, висвітлила можливості використання для публічних консультацій сучасних онлайн-інструментів опитування громадської думки, таких як ґуґл-форми, SurveyMonkey та інших. Також було продемонстровано потенціал всеукраїнських ресурсів онлайн-опитувань, зокрема сервісу «Лемур».

Юлія Свєженцева ознайомила слухачів з поширеними форматами Е-консультацій, такими як форми для коментарів, системи голосування та опитування. Значну увагу було приділено неформалізованим методам публічного обговорення, таким як
фокус-групи, воркшопи (робочі майстерні), семінари, таунхол-зустрічі (неформальні публічні зібрання місцевих мешканців щодо питань, які становлять громадський інтерес), дослідницькі прогулянки, групові обговорення (зокрема «світове кафе, «відкритий простір»). Наприклад, у червні 2018 року в  м. Київ відбулася конференція у форматі "відкритого простору": «Інновації громад: адміністративні послуги, міжмуніципальне співробітництво, сталий розвиток». У заході взяли участь понад 200 представників місцевих громад, Об`єднаних територіальних громад  (ОТГ) і Центрів надання адміністративних послуг (ЦНАП) з усіх регіонів України, центральних органів виконавчої влади та проектів міжнародної технічної допомоги. Місією відкритого простору «Інновації громад» є створення більшої свободи та надихаючих прикладів для вивільнення творчої енергії людей, що прагнуть гідного життя та сталого розвитку своїм громадам. Формат відкритого простору означає, що захід не має заздалегідь визначеної програми, а в рамках часових слотів учасники самі мають змогу пропонувати свої теми. Так, вже було заявлено понад 40 різноманітних тем, серед яких, наприклад, «Інноваційні рішення для ЦНАП», «Кібербезпека»,  «Ґендерно-чутливі питання простору ЦНАП/ОТГ», «Активізація молоді в громадах», «Кадровий потенціал громад», «Дистанційне навчання в громаді» та багато інших. Розглядаючи кожен формат, спікерка зазначила особливості застосування, переваги й недоліки, а також дала рекомендації, як зробити захід ефективним.

Більше деталей у нашому сюжеті: https://https://www.youtube.com/watch?v=2sSHdXC64B8

Підсумковий контроль інформаційного матеріалу  -  пройти комп’ютерне тестування

ІНСТРУКЦІЯ ПРОХОДЖЕННЯ ТЕСТОВОГО ЗАВДАННЯ

ПОСИЛАННЯ НА ПРЕЗЕНТАЦІЮ 685.91 KB

ПОСИЛАННЯ НА СТАТТЮ У ФОРМАТІ PDF 1.17 MB

@admin
@admin
+1837
Рейтинг
347
постів
29
0
0
Рейтинг посту: +2
Поширити
Коментарі
Коментарі: 0