Спільне майно багатоквартирного будинку й відповідальність власників за його стан

Спільне майно багатоквартирного будинку: особливості

Яких би розмірів не був житловий будинок – на 3 квартири чи на 300 – його дах, стіни, підвал, ліфти, сходові клітини, допоміжні приміщення, будинкові мережі – є спільною сумісною власністю всіх співвласників. Правовий режим такого майна встановлено відповідними положеннями цивільного кодексу та закону «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку».

Спільна власність в багатоквартирному будинку має свої особливості, про які варто знати.

Що ж це за особливості ?

По-перше, власники квартир та нежитлових приміщень не мають конкретно визначеної своєї частки в спільному майні.

По-друге, це майно не може бути поділене між співвласниками, оскільки вони не мають права на виділення в натурі частки зі спільного майна. Цей порядок робить неможливим будь-які спроби присвоєння спільного майна. Воно повинно залишатися в спільній власності.

По-третє, кредитор співвласника не має права вимагати виділення його частки зі спільного майна. Суть цього майна – забезпечувати потреби всіх співвласників, а не когось одного.

Спільним майном багатоквартирного будинку є приміщення загального користування, у тому числі допоміжні. Окрім цього – несучі та огороджувальні конструкції, механічне, електричне, сантехнічне та інше обладнання всередині або за межами будинку, яке обслуговує більше одного житлового або нежитлового приміщення. А також будівлі й споруди, які призначені для задоволення потреб усіх співвласників багатоквартирного будинку та розташовані на прибудинковій території.

Земельна ділянка, на якій розташований будинок та його прибудинкова територія, можуть бути спільною власністю тільки в разі державної реєстрації таких прав.

Важлива деталь, яку необхідно знати. Мова йде про допоміжні та нежитлові приміщення.

Чим же вони відрізняються ?

Допоміжними є приміщення, призначені для експлуатації будинку. Це – сходові клітини, вестибюлі, спільні коридори, колясочні, кладові, сміттєкамери, горища, підвали, шахти і машинні відділення ліфтів, вентиляційні камери, технічні приміщення. Все це входить до спільного майна будинку.

Нежитлові приміщення ж є окремими самостійними об’єктами власності, мають власників і виконують переважно комерційну роль. Використовуються, як правило, під офіси, магазини, кафе, ресторани, побутові сервіси. Власники нежитлових приміщень є співвласниками будинку, як і власники квартир.

У продовження переліку прав співвласників, варто зазначити про можливість отримувати інформацію про технічний стан спільного майна, витрати на утримання та надходження, одержані від його використання.

Окрім прав на спільне майно, співвласники мають ще й обов`язки, пов’язані з такими правами.

Що ж це за обов`язки ? Ось головні з них:

• забезпечення належного санітарного, протипожежного й технічного стану;
• технічне обслуговування та за потреби проведення поточного й капітального ремонтів;
• відшкодування збитків, завданих майну інших співвласників і спільному майну;
• поточний огляд і періодичне обстеження будинку протягом усього його життєвого циклу.

Власність, як відомо, зобов`язує. Власник не тільки має права щодо своєї власності, а й несе за неї відповідальність. Не лише за свою квартиру, а й за спільне майно багатоквартирного будинку. Ця відповідальність визначається пропорційно до частки співвласника у спільному майні. Тобто площі його квартири або нежитлового приміщення в загальній площі всіх квартир і нежитлових приміщень будинку.

Утримання спільного майна буде ефективним тоді, коли співвласники чітко усвідомлять свої права та обов`язки. Коли вони відчують себе повноправними господарями будинку.

А ОСББ є на сьогодні найбільш ефективним механізмом реалізації співвласниками своїх прав та обов`язків щодо спільного майна.

Отже, спільне майно, як і спільна відповідальність – об’єднують. Тож, об’єднуйте сусідські зусилля. Створюйте ОСББ та будьте успішними.