Територіальна громада або держава як один із співвласників багатоквартирного будинку

Дата публікації: 31.08.2022

Доволі часто у багатоквартирних будинках є приміщення, які належать державі або територіальній громаді. Наприклад, нежитлові приміщення, в яких розташовано органи державної влади або місцевого самоврядування, або ж які у держави чи територіальної громади орендуються під магазини, аптеки тощо. Також держава або територіальна громада є власниками і так званих “неприватизованих” квартир. Адже “неприватизована” - означає просто не передана у приватну власність, залишена у власності державній або комунальній.

Територіальна громада або держава у разі, якщо вони володіють квартирою або нежитловим приміщенням, теж є співвласниками багатоквартирного будинку, і, відповідно, мають такі ж права та несуть такі ж обов’язки, як і всі інші співвласники багатоквартирного будинку.

Стаття 4 Закону “Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку” визначає суб’єктів права власності у багатоквартирному будинку, до яких віднесено фізичних та юридичних осіб, територіальні громади, державу. Власники квартир та нежитлових приміщень є співвласниками спільного майна багатоквартирного будинку.

Якщо квартира або нежитлове приміщення належить більш як одному співвласникові, реалізація прав та виконання обов’язків співвласниками квартири або нежитлового приміщення, включаючи участь в управлінні багатоквартирним будинком, здійснюються в порядку, передбаченому законодавством для реалізації права спільної власності.

Отже, держава чи територіальна громада, якщо мають у будинку квартиру або нежитлове приміщення, повинні нарівні з рештою співвласників сплачувати внески на утримання і ремонт спільного майна. А також повинні забезпечити участь своїх представників у загальних зборах та письмовому опитуванні.
На жаль, часом органи місцевого самоврядування та державної влади байдуже ставляться до цих своїх прав і обов’язків. Десь вважають, що ОСББ повинно усі питання вирішувати з орендарями, а десь просто нічим не переймаються. Але такий підхід є в корені неправильним. Ніхто, крім самих органів місцевого самоврядування, не може представляти територіальну громаду. І крім органів державної влади - державу. Наймачі, орендарі не є для ОСББ стороною у відносинах щодо будинку - адже вони не власники приміщень. Рівноправними учасниками цих відносин є лише власники - і в тому числі держава й територіальна громада, коли мають у будинку належні їм приміщення.

Крім того, і закон і судова практика говорять, що в кінцевому підсумку внески в ОСББ за приміщення комунальної і державної власності повинні сплачувати відповідно територіальна громада і держава. Якщо, наприклад, орган місцевого самоврядування в цьому питанні покладається на орендаря чи наймача, а той не платить, то слід бути готовим, що за рік-два ОСББ стягне всю суму заборгованості зі сплати внесків із міського бюджету.

Тому в міському бюджеті та в кошторисах відповідних органів місцевого самоврядування слід щороку передбачати кошти на сплату внесків за приміщення, розташовані у багатоквартирних будинках, де створено ОСББ.

У такий спосіб орган місцевого самоврядування і про своє власне майно подбає, і подасть приклад фінансової дисципліни містянам.

Більше деталей у нашому сюжеті - https://youtu.be/Jbv7p8Nlclc 

Слідкувати за оновленням та перебігом проєкту можна на сторінках у соціальних мережах:

Facebook
instagram
Youtube

Telegram-каналі 

***

@admin
@admin
+1057
Рейтинг
194
постів
29
0
0
Рейтинг посту: +2
Поширити
Коментарі
Коментарі: 2
Що треба зробити, щоб реорганізувати кооператив в ОСББ?
0
0
83 дні тому
Насправді створити ОСББ доволі легко. Особливо для тих, хто має бажання це зробити. Варто лише дотримуватися певної послідовності дій, яка законодавчо визначена ст.6 Закону України «Про об’єднання співвласників багатоквартирного будинку».
0
0
40 днів тому