Які причини та фактори вплинули на появу проєкту «Громада – влада: діалог, довіра, дія»?

  Сьогодні перед територіальними громадами стоїть низка завдань, які вкрай важко або зовсім неможливо виконати без активної участі громадськості: відновлення об’єктів соціально значущої житлової та комунальної інфраструктури; ефективне управління багатоквартирними будинками; дієва соціальна допомога вразливим групам населення, у т. ч. ВПО; вирішення місцевих екологічних проблем тощо. Виконання таких завдань дає результат – певне колективне неподільне благо, яке може бути досягнуто тільки спільними діями багатьох людей і яким будуть користуватися усі бенефіціари, не зважаючи на те, чи брали вони участь у здобутті цього блага. Організація громадської партисипації у досягненні спільних неподільних благ – процес, який потребує глибоких знань у представників органів місцевого самоврядування та громадських організацій, активістів. Це, зокрема, знання з питань організації колективних дій, інноваційних соціальних технологій залучення громадськості та укріплення довіри, законодавчої бази, а також розвинутих комунікативних компетенцій.

  Вибіркове телефонне опитування представників ОМС територіальних громад цільових областей показало, що їм вкрай необхідне глибше розуміння процесів реформ і партисипативного врядування, особливо зважаючи на те, що за час війни в ОМС прийшло працювати багато нових людей, які ще не мають необхідних знань та досвіду залучення громадськості. Аналіз офіційних сайтів територіальних громад виявив, що тільки у деяких великих містах на сайтах можна зустріти відповідні рубрики щодо інститутів та інструментів участі громадськості (громадських петицій, ініціатив, опитувань, консультацій, слухань тощо), а також інформацію про актуальні громадські ініціативи та участь громадськості у розв’язанні проблем.

  Разом з тим, війна довела, що українська громадськість у критичних ситуаціях здатна самоорганізовуватися і досягати поставлених цілей. Стихійна громадська активність могла би бути більш ефективною, впорядкованою, відповідною законодавству за умови організаційної, технічної, матеріальної допомоги з боку ОМС, проте останнім не вистачає знань, досвіду та часом навіть усвідомлення переваг дієвої участі громадськості.

  З іншого боку, сама громадськість теж потребує удосконалення знань щодо форм і методів партисипації, реалізації індивідуальних ініціатив, ефективної організації колективних дій, законодавчого підґрунтя, основ комунікації тощо. Крім того, необхідна широка інформаційно-комунікаційна кампанія для активізації участі тієї частини громадськості, хто не вірить в успіх партисипації, сумнівається в можливості досягнення цілей або просто не довіряє владі. Форми й інструменти ефективної партисипації мають бути інституалізовані у практиці діяльності територіальної громади. Найкращим чином це можна зробити за експертної допомоги у розв’язанні певної актуальної проблеми за активної участі громадськості.