Планування і реалізація участі громади як складова ефективної комунікаційної стратегії територіальної громади (вебінар 8.02.24 Модуль 1)

Дата публікації: 01.01.2024

Юлія Свєженцева, старша спеціалістка з питань залучення громадськості ВБО «Інститут місцевого розвитку», канд. соціологічних наук, доцентка, розкрила тему «Планування й реалізація участі громадськості як складова ефективної комунікаційної стратегії територіальної громади», розповівши про сучасні підходи до формування комунікаційної політики ОМС. Слухачі дізналися все про комунікаційну стратегію громади, а також про цілі, завдання, інструменти, заходи і тепер зможуть сформулювати стратегічне бачення участі громадськості. Почули й про рушійні сили стратегічного розвитку, партисипацію як інструмент досягнення мети та міфодизайн. Особливу увагу учасників спікерка зосередила на залученні молоді до планування та молодіжних організаціях як рушіях розвитку громади (програма заходупрезентація, відеозапис).

Присутні активно виконували завдання, відповідали на запитання, ділилися досвідом та своїми поглядами щодо важливості партисипації для ефективної комунікаційної стратегії територіальної громади. Зокрема, пані Юлія з м. Богодухів відмітила: «Комунікації в нашій міській громаді є з різними ГО, дорадчими органами, інтелігенцією. Хотілося би, щоб до комунікацій залучалися науковці в різних галузях, професіонали, активні мешканці громади, які мають належний власний ресурс, а також щоб топменеджери дотримувалися обмежень, встановлених для них чинним законодавством». А пані Олена з м. Бахмут зазначила: «Я все думала, чого в нас немає комунікації з нашою ВЦА. Вийшов пост про відновлення Бахмута, а люди відразу стали реагувати, що зараз хочуть жити та чому не діляться з ними планами відбудови. Промоніторила це питання, і з’ясувалося, що українці вважають корупцію найбільшим ризиком у відновлені. 92% громадян України переконані, що влада має консультуватися із громадськістю у питаннях відбудови. Наразі вони чомусь вирішили, що краще у всьому розбираються. Але ж, коли потрібно було відстояти територіальну цілісність, то саме громада стала й рішуче не дала ворогу пройти! Що змінилося? Бойові дії тривають, діалогу, на жаль, немає, люди додумують самі. А зараз багато діячів, які цією ситуацією користуються. Партисипація вкрай необхідна, і ті громади будуть міцними, які співпрацюють з активною громадськістю!» Приклад застосування нового для деяких учасників підходу навела пані Ольга з м. Покровськ: «У нашій громаді використовується міфодизайн про Івана Сірка, який походить з невеличкого  поселення під назвою Сірківка».

Перелік питань для вивчення теми

  • Що обумовлює зміни комунікативної політики територіальних громад:
    • як можна адаптувати комунікативну політику ОМС до світу, який стає все більш складним;
    • модерн, постмодерн, метамодерн: чому участь громадськості, довіра і співпраця заради спільної мети є ознакою сучасного світу;
  • Сучасні підходи до формування комунікаційної політики органів місцевого самоврядування.
  • Комунікаційна стратегія як складова загальної стратегії розвитку громади.
  • Складові комунікаційної стратегії.
  • Стратегічні цілі, завдання, інструменти та заходи.
  • Як сформулювати стратегічне бачення участі громади.
  • Рушійні сили стратегічного розвитку.
  • Партисипація як інструмент досягнення стратегічної мети.
  • Стратегування й міфодизайн.
  • Залучення молоді до стратегічного планування.
  • Молодіжні організації як рушій стратегічного розвитку громади.

Епіграф до вебінару:

Цілком не важливо, наскільки геніальним є ваш розум або стратегія –
якщо ви граєте поодинці, ви завжди програєте тим, хто грає в команді.
Рід Гоффман, американський підприємець і письменник

Діяльність з місцевого економічного розвитку є найбільш успішною тоді, коли вона провадиться через залучення громади, партнерство органів влади, підприємців, неприбуткових організацій та населення.

Українськи територіальні громади навчилися визначати стратегію свого розвитку, формувати відповідні стратегічні плани, проте ситуація докорінно змінилася з початком повномасштабного вторгнення. Розроблені до війни стратегії, зокрема комунікаційні, не працюють, потребують уточнення або повної переробки.

Виклики сьогодення, які треба враховувати при плануванні стратегічного розвитку ТГ, стратегічних комунікацій, включно з необхідним рівнем участі громадськості:

  • відтік населення, особливо молоді;
  • негативні демографічні перспективи;
  • руйнування житла та інфраструктури;
  • притік ВПО;
  • економічні проблеми, безробіття;
  • зміни напрямків головних транспортних потоків;
  • нестача фінансових ресурсів;
  • психологічні наслідки війни (ПТСР, психічні розлади, агресія й конфліктність, невизначеність майбутнього).

Є і світові тенденції, які вимагають зміни або адаптації комунікативної політики ОМС.

Світ стає все більш складним, відбувається невпинне зростання інформаційних потоків, з багатократним пришвидшенням передання інформації.

Ми живемо в епоху зародження метамодерну. Метамодернізм – це підхід до розуміння світу та взаємодії з ним, який прагне вийти за межі традиційних моделей модернізму та постмодернізму. Він є синтезом двох попередніх парадигм, прагнучи об’єднати їхні найкращі риси і створити щось нове. Тому слід розібратися, що таке модерн та постмодерн, які ознаки саме метамодерну та які висновки можна зробити щодо комунікацій епохи метамодерну.

Епоха модерну (кінець ХІХ – середина ХХ ст.).

·         Ідеї модернізму радикальні, дуже поляризовані, без напівтонів та градієнтів (марксизм, анархізм, фашизм). У політиці характерні жорсткі ідеології.

·         Модерн прагне створити універсальну, масову людину.

·         Модерністські ідеї в загальній формі дуже привабливі. Дух модерну породив яскраві утопії.

·         Суспільства модерну часто вироджувалися в тоталітарні держави з жорстким державним апаратом, де людина – ґвинтик.

·         Ідея прогресу.

·         Правда тільки одна.

·         Ідеї модерну радикалізовані у творах «1984» Орвела, «Ми» Замятіна, «Який чудесний світ новий!» Гакслі.

Епоха постмодерну (середина ХХ ст. – початок ХХІ ст.) Це світ після Другої світової, в якому в кожного своя правда, де неможливо придумати нічого нового, а письменники радше висміюють й «перетравлюють» уже створене.

·         Постмодернізм сформований відчуттями посттравматичної епохи, пов’язаної з інформаційною перенасиченістю й нездатністю людини протистояти хаосу, з опрацюванням та рефлексією цієї травми (метафора фантомного болю).

·         Релятивізм переміг. Істина перестала бути універсальною, одиничною.

·         Відкидання великих ідей (марксизм, анархізм, фашизм).

·         Відмова від ідеї прогресу.

·         Кожен живе у своєму мирному світі сам по собі. Нема з ким боротися. Фукуямівський кінець історії.

·         Розумні люди не хочуть приймати рішення, не хочуть брати на себе відповідальність.

·         Сарказм, іронія, висміювання, приховування почуттів. Головний герой – той, хто прикидається саркастичним іронічним покидьком, якому начхати на все його оточення. У постмодерні байдуже до інших.

·         Песимізм щодо майбутнього.

Метамодерн. Термін «метамодерн» уведений у 2010 році нідерландськими філософами Тімотеусом Вермюленом та Робіном ван ден Аккером. Відображає загальний стан культури з 2000 до сьогодні. 11 вересня 2001 року в Нью Йорку завершилися «довгі вихідні» спокою та миру. Для того, щоб боротися проти спільного ворога, необхідно спочатку домовитися задля досягненні спільної мети.

Девід Фостер Воллес. Американський романіст і філософ.
Роман «Нескінченний жарт» (1998). Думка, що в тому, щоб робити щось разом – наша сила. У новому єднанні ми можемо подолати виклики сьогодення.

Проте постає запитання: як це зробити після епохи постмодерну з його цинізмом та уникненням відповідальності? Відповідь: можливість єднання – у новій щирості, емоційності, чесності, у появі бажання ділитися емоціями.

Основна логіка метамодернізму:

  • Постмодернізм більше не спрацьовує, а нам треба рухатися далі. Тож нам слід шукати нові шляхи для створення нового. А створювати необхідно, інакше ми в небезпеці.

  • Створюючи, ми маємо спиратися на суспільство, робити щось разом, знову єднатися, йти до конструктиву.

  • Єдиний шлях – довіряти одне одному, а довіра вимагає щирості, чесності й емоційності.

  • Досвід постмодерну змушує нас сумніватися, довіряти чи ні, але ми вимушені це робити, інакше залишимося з культурною пустелею постмодерну.

  • Ми маємо прагнути до нового світу, нового життя.

Наріжні камені метамодернізму – це коливання між протилежними ідеями.
Коливання – це природний стан. А також почуття, невиражене переживання реальності, яке згодом оформлюється в ідею чи проєкт.

Віяння метамодерну:

·         Відродження елементів раннього модернізму.

·         Відродження ідей конструктивізму, пріоритету функції над змістом.

·         Нова щирість – ухиляння від цинізму та іронії постмодернізму, гуманізм та щирість.

·         Треба звільнитися від ідейної наївності модернізму.

·         Рух уперед – це коливання між протилежними ідеями.

·         Сучасні технології дозволяють побачити події з багатьох позицій, що дозволяє бути футуристом та ностальгувати за минулим одночасно.

«Метамодернізм – це мінливий стан між іронією та щирістю, наївністю та знанням, релятивізмом та правдою, оптимізмом та сумнівом», – Люк Тернер, «Маніфест метамодерніста».

Які висновки можна зробити щодо комунікацій епохи метамодерну? Метамодернізм – це створити нове бачення прогресу й розуміння світу, що ґрунтується на одночасних істинах, прогресі, індивідуалізмі, емоціях, діалозі, надії, технологіях, навколишньому середовищі, простоті та «мета».

·         Постмодернізм осмислював надзвичайний обсяг інформації, метамодернізм – надзвичайну швидкість передачі інформації.

·         Щирість – це довіра, це шлях до нового конструктиву, нового будівництва. Саме вони створюють можливість вижити й побудувати щось краще за непроглядну темряву ХХ сторіччя. Майте сміливість бути щирими і вразливими!

·         Чіткість артикуляції того, що хочеться передати слухачу.

·         Тенденція до спрощення.

·         Ідеї подаються прямо і швидко – без евфемізмів та натяків, що часом викликає потрясіння. Інформація тоді доходить швидко, а це важливо, бо інформація швидко застаріває.

·         Короткий формат. Меми.

·         Сміятися разом з героями, а не з них.

Метамодернізм накладає свої вимоги до стратегування, а саме до того, як визначати мету й бачення розвитку ТГ.

·         Ознака модернізму – діяти так, нібито істина можлива й досяжна, що ми можемо до неї дістатися, навіть розуміючи, що це не зовсім так.

·         Це як рухатися до горизонту, що постійно відсувається. Так буде завжди, але не рухатися неможливо, бо стояння на місці означає смерть.

·         І саме тоді, коли зневірена та заслабла людина епохи постмодерну обирає оптимізм і рух вперед, їй необхідно покладатися на іншого й довіряти йому.

Перелік деяких основних аспектів метамодернізму:

1.    Ідея «одночасності»: метамодернізм прагне охопити різні перспективи та розуміння світу, допускаючи одночасну присутність кількох істин.

2.    Зосередженість на прогресі: метамодернізм визнає проблеми модернізму, такі як його зосередженість на прогресі, але не відкидає концепцію прогресу повністю. Він прагне створити нове бачення прогресу, зосереджене на сталості та соціальній справедливості.

3.    Зосередженість на людині: метамодернізм наголошує на індивідуальності, дозволяючи кожній людині мати власну унікальну перспективу та розуміння світу. Він також визнає, що люди пов’язані між собою і що наші індивідуальні дії мають колективні наслідки.

4.    Фокус на емоціях: метамодернізм визнає важливість емоцій та їхню роль у розумінні світу. Він прагне створити простір, де емоції можна виражати й досліджувати, при цьому не боятися осуду чи критики.

5.    Фокус на діалозі: метамодернізм підкреслює важливість діалогу та порозуміння між окремими людьми та групами. Він заохочує людей слухати одне одного та брати участь у змістовних розмовах, щоб побудувати розуміння та емпатію.

6.    Зосередженість на надії: метамодернізм прагне створити бачення надії та оптимізму щодо майбутнього. Він підкреслює важливість пошуку рішень поточних світових проблем і прагнення до кращого майбутнього.

7.    Зосередженість на технологіях: метамодернізм визнає важливість технологій та їхню роль у нашому житті. Він прагне створити безпечний і відповідальний простір для використання технологій, щоб зробити світ кращим.

8.    Зосередженість на довкіллі: метамодернізм підкреслює важливість сталого розвитку та захисту навколишнього середовища. Він прагне створити бачення прогресу, що перебуває в гармонії із природою, а не шкодить їй.

9.    Фокус на простоті: метамодернізм прагне вийти за межі складності та хаосу модернізму та постмодернізму, прагнучи натомість прийняти простоту та ясність. Він прагне створити бачення прогресу, яке ґрунтується на прямолінійності та ясності.

10. Зосередженість на «мета»: метамодернізм підкреслює важливість виходу за межі поверхового рівня речей та дослідження глибинних закономірностей і зв’язків. Він прагне створити бачення прогресу, яке ґрунтується на глибокому розумінні «мета».

Сучасні підходи до формування комунікаційної політики органів місцевого самоврядування. Стратегічна комунікація та комунікаційна стратегія

Стратегічна комунікація

Терміни «стратегічна комунікація/стратегічні комунікації» вперше з’явилися в урядових структурах США у першій половині XX століття.

Визначення:

·         Стратегічною називається комунікація, узгоджена із загальною стратегією організації, для вдосконалення її стратегічного позиціонування.

·         Стратегічна комунікація – це цілеспрямоване використання комунікації організацією для виконання своєї місії.

·         Синхронізація образів, дій та слів для досягнення бажаного ефекту.

Основні риси стратегічної комунікації — нерозривний зв’язок зі стратегією організації та інтегрованість (вона пронизує та об’єднує широкий спектр процесів всередині та за межами організації).

С. Тетхем (Steve Tatham) пояснював стратегічні комунікації за аналогією з оркестром:

«Музика – це наратив. Наратив – це оповідання, інтерпретація історії.

Усі музичні інструменти, що мають різноманітні тони та характеристики, працюють в гармонії.

Вплив під час концерту досягається координацією дій диригента, який поєднує різні інструменти відповідно до музичної партитури.

Неправильно зіграні музикантом ноти псують злагодженість виконання концерту.

Залежно від ефекту, який потрібно досягти, різні частини оркестру мають бути задіяні в різний час чи з різною силою.

Темп музики теж змінюється залежно від того, якого ефекту бажає досягти диригент.

Вплив концерту на аудиторію виражається її позитивними або негативними реакціями.

Зворотний зв’язок допомагає диригенту й музикантам виправляти свої недоліки».

«Стратегічна комунікація –– це синхронізація образів, дій та слів для досягнення бажаного ефекту», – Роберт Гастінгс-мол.

Термін «комунікаційна синхронізація» поступово замінює термін «стратегічна комунікація».

Стратегічна комунікація підлягає плануванню. Для цього створюються комунікаційна стратегія й комунікаційний план.

Стратегічна комунікація в ОМС. Стратегічні комунікації – це управлінський підхід, при якому комунікації стають інструментом досягнення цілей (поточних чи майбутніх) та реалізації завдань для налагодження конструктивного діалогу та партнерства у громаді між владою, громадськістю та бізнесом.

Стратегічні комунікації – це ще й діяльність з вивчення громадської думки, метод залучення громадськості до процесу прийняття рішень на локальному рівні, моніторинг настроїв у громаді, а також забезпечення міжособистісного діалогу між керівниками та жителями громади.

Структура стратегічних комунікацій ОМС:

·         Маркетинг – вивчення думок, потреб, оцінок громади.

·         Позиціювання – створення іміджу, репутації ОМС.

·         Реклама – висвітлення діяльності ОМС, інформування про послуги.

·         PR-зв'язки – підтримка постійної комунікації із заінтересованими сторонами, із внутрішньою та зовнішньою громадськістю; забезпечення міжособистісного діалогу між керівниками та жителями громади.

·         Агітація – заклик до дії.

·         Пропаганда – зміна світогляду громади.

Комунікаційна стратегія

Комунікаційна стратегія — це докладна відповідь на запитання про комунікації:

  • Що?
  • Кому?
  • Як?
  • В яких умовах?
  • Коли?
  • Навіщо?

Якісна стратегія – запорука ефективної комунікації.

Комунікаційна стратегія допомагає громаді:

·         сфокусуватися на важливих комунікаційних інструментах;

·         залучити кошти у громаду;

·         вистояти у кризовій ситуації;

·         вирішувати спільні питання.

Вона збільшує шанси громади на розвиток, укріплює довіру, підтримує партнерство.

«Стратегія без тактики – це найповільніший шлях до перемоги. Тактика без стратегії — це просто метушня перед поразкою», – Сунь Цзи, давньокитайський стратег та мислитель (543–496 до н. е.)

Зв’язок із планом відновлення й розвитку ТГ

Комунікаційна стратегія нерозривно зв’язана із планом відновлення та розвитку територіальної громади, є допоміжною для його реалізації, спирається на визначені в ньому цілі та завдання.

Комунікаційна стратегія має сприяти результативній роботі ОМС та жителів громади задля досягнення ними цілей і завдань, що впроваджуються в рамках плану відновлення та розвитку ТГ, регіонального плану відновлення та розвитку, Державної стратегії регіонального розвитку України, інших проєктів і програм, що реалізуються на території громади.

План відновлення та розвитку та комунікаційна стратегія

План відновлення та розвитку територіальної громади визначає, яку громаду ми будуємо і що для цього треба робити.

Комунікаційна стратегія окреслює, якими повинні бути комунікації у громаді, зокрема й участь громади у формуванні владних рішень, щоб досягти запланованого.

ОМС мають синхронізувати образи, дії та слова, щоб ефективно управляти громадою на шляху, який зазначено у плані розвитку.

Як сформулювати стратегічне бачення

В основі комунікаційної стратегії громади завжди є головна ідея та концепція позиціонування, яку ОМС повинен донести до ключових (цільових) аудиторій.

Стратегія розвитку громади окреслює майбутнє, в якому житимуть всі мешканці громади.

Важливо визначити його за активної участі громадськості шляхом суспільного діалогу.

У стратегічному баченні обов’язково має бути зазначена роль активної громадськості.

Дуже добре, коли цей образ майбутнього буде виражений в яскравій та лаконічній формі.

Приклади стратегічного бачення

Приклади позиціювання країн:

  • країна соціальної підтримки та щасливих людей;

  • країна порядку та працелюбства;

  • країна-шоу, вітрина;

  • країна-авторитет;

  • країна краси, туризму, країна-музей;

  • країна науково-технічного прогресу, нових технологій;

  • країна-фронтир.

Приклади позиціювання громади:

·         громада підтримки та взаємодопомоги;

·         громада активного підприємництва;

·         туристичний або культурний центр;

·         громада науково-технічного прогресу;

·         громада знань та навчання;

·         екологічно свідома автентична громада тощо.

Як сформулювати стратегічне бачення участі громади

Вибір майбутнього громади визначає характер партисипативних інституцій, які будуть створені в рамках системної або секторної співпраці із громадськістю.

Системна співпраця із громадськістю (громадські ради, ради активних громадян, «честь громади», молодіжні ради тощо) націлена на створення норм і правил довгострокової співпраці між місцевим самоврядуванням і неурядовими громадськими організаціями в усіх сферах, що стосуються життя тієї чи іншої територіальної спільноти.

Секторна співпраця (дорадчі органи, робочі групи, координаційні ради тощо) переважно стосується короткотермінових проєктів соціального спрямування.

Рушійні сили стратегічного розвитку

Успіх громади є результатом цілеспрямованої безперервної діяльності більшості людей. Як спонукати їх до дій на благо громади? Як змінити звичні зразки поведінки, які не призводили до успіху? Як стимулювати створення партнерств, кооперацію, взаємодопомогу, взаємну підтримку?

Відповідь: постійна цілеспрямована ефективна стратегічна комунікація з тими, від кого залежить успіх громади – заінтересованими сторонами (громадськими організаціями, бізнес-спільнотами, культурно-мистецьким середовищем, представниками навчальних та медичних закладів, активними громадянами, молоддю, людьми похилого віку, широкою громадськістю).

«Навіть якщо ви на правильному шляху, вас можуть переїхати, якщо ви просто сидітимете там», – Вілл Роджерс.

Участь громадськості у розробці комунікативної стратегії. Комунікаційну стратегію важливо розробляти, залучаючи усі заінтересовані сторони (представників влади, активної громадськості, місцевого бізнесу, експертів та ін.), використовуючи усі можливі партисипативні інструменти місцевої демократії.

Ця залученість формує почуття причетності до процесу управління громадою й відчуття власної відповідальності за життя громади.

Горизонтальна співпраця, широке співробітництво й формування партнерств на рівні громад, залучення до праці активних людей та зацікавлених груп створює синергію і є необхідними умовами успішності планів та заходів з місцевого розвитку громад.

Залучення молоді до стратегічного планування

Молодіжні організації є рушієм стратегічного розвитку громади. Майстерні майбутнього – ефективний інструмент залучення молоді до стратегічного планування.

Залученість формує у молоді почуття причетності до процесу управління громадою й відчуття власної відповідальності за життя громади.

Активна молодь впроваджує цифрові інструменти партисипації.

Активна молода громадськість – ефективне джерело інформування про життя громади (через власну інформаційну активність в соцмережах, т. зв. user-generated content).

Це будь-який вид контенту, створений користувачами або споживачами, а не професійними маркетологами або контент-менеджерами компанії.

Це можуть бути тексти, зображення, відео, аудіо, відгуки, коментарі та навіть меми, створені аудиторією й розміщені в різних соціальних мережах.

Особливо популярним і легким такий напрям став у соціальних мережах. Адже в там особливо цінується контент про особисті рекомендації, відгуки та ін. ...

* * *

З повною версією статті можна ознайомитись у форматі PDF

Більше деталей у нашому сюжеті: https://www.youtube.com/watch?v=JOOSpe14gcQ

Підсумковий контроль інформаційного матеріалу  -  пройти комп’ютерне тестування

ІНСТРУКЦІЯ ПРОХОДЖЕННЯ ТЕСТОВОГО ЗАВДАННЯ

ПОСИЛАННЯ НА ПРЕЗЕНТАЦІЮ 2.5 MB

ПОСИЛАННЯ НА СТАТТЮ У ФОРМАТІ PDF 1.11 MB

@admin
@admin
+1799
Рейтинг
330
постів
43
0
0
Рейтинг посту: +2
Поширити
Коментарі
Коментарі: 0