Громадська партисипація, партнерство та довіра як рушії всебічного розвитку громади (вебінар 26.12.23)

Дата публікації: 01.01.2024

Однією з базових цінностей сучасного суспільства є довіра.  В усьому світі суспільна довіра, як довіра до людей за межами «близького кола», вважається важливим чинником політичного, економічного та соціального прогресу. Довіра укріплює соціальну будову суспільства, полегшує комунікацію і кооперацію, а її рівень визначає здоров’я соціального організму.

Суспільна довіра вимірюється соціологами через відповідь на запитання: «Як ви вважаєте, більшості людей можна довіряти чи потрібно бути обережним у спілкуванні з людьми?» Кількість тих, хто довіряє більшості людей, є важливим соціальним фактом, який визначає подальший успішний розвиток як громад, так і країни в цілому.

За даними за 2020 р., в Україні 30% опитаних вважали, що  «більшості людей можна довіряти», і відсоток таких людей зріс порівняно з 2011 роком, на 5%. Виходячи з цих даних, українське суспільство можна охарактеризувати як суспільство з середнім рівнем суспільної довіри.

Суспільна довіра визначально впливає на успіх і тривалість впровадження реформ та їхні економічні наслідки. Польща, Франція, Іспанія, Угорщина, Італія мають середньо-низький рівень суспільної довіри (~20–30%), а, наприклад, Бразилія, Мексика, Кенія, Індія, Малайзія, Індонезія, Марокко – суспільства з наднизькою суспільною довірою (<10%). Найвищий рівень суспільної довіри в країнах Скандинавії, Німеччині, Нідерландах та Великій Британії (~60–90%). Середньо-високий – у США, Канаді, Австралії (~40–60%).

При проведенні навчання для представників організацій громадянського суспільства та  громадських активістів ми поцікавилися, як у них справи з суспільною (узагальненою) довірою. Як виявилося, і це не дивно, 45% опитаних громадських активістів -  учасників навчання  - відповіли, що «більшості людей можна довіряти». На додаткове запитання: «Як ви вважаєте, більшість людей намагаються допомагати іншим, чи вони переважно переслідують власну вигоду?» 54% опитаних зазначили перший варіант. Отже, очікування колективістських установок, чуйної поведінки, взаємодопомоги дуже високі серед нашої навчальної аудиторії. Для порівняння: навіть  серед американців, де рівень суспільної довіри високий, 47% респондентів вважали, що більшість людей намагаються допомагати іншим, серед японців – 19%, коли їм було поставлено таке ж запитання. Можна допустити, що ситуація війни та спричинена нею активізація взаємодопомоги в Україні пояснює такий екстремально великий показник серед нашої навчальної аудиторії.

Ми також запитали в аудиторії, чи згодні вони з висловлюванням: «Майже кожна людина піде на обман, якщо це буде їй вигідно». 55% опитаних висловили незгоду, що теж є високим показником позитивних очікувань доброчесної поведінки від потенційних партнерів.

Соціальні вчені розрізняють людей за їхніми фоновими очікуваннями обману, порушення довіри  як високо та низко довірливих. Високо довірливі – це ті, хто довіряє кожній людині до тих пір, поки не переконається, що їй не можна довіряти. Відповідно низько довірливі – це особи, які не довіряють жодній людині до тих пір, поки не переконаються, що їй можна довіряти. Не слід путати високо довірливих людей з легковірними, адже під легковірством зазвичай мається на увазі «віра іншій людині у разі, коли в наявності деякі чіткі докази того, що людині не можна вірити». Легковірство – це нерозбірлива довірливість.

Легковірні люди часто приходять до загальної недовіри тому, що раніше ставали жертвами в соціальних взаємодіях. Таким чином, загальну недовіру можна розглядати, як вивчену стратегію захисту для легковірних людей, які не можуть іншим чином захистити себе в ризикованих соціальних ситуаціях. Вони можуть уникнути втрат у таких ситуаціях, вбачаючи в кожному потенційному партнері «злодія» і уникаючи ризикованих взаємодій. Найкраща стратегія для легковірних людей - соціальна ізоляція або взаємодія з постійними партнерами, пов'язаними зобов'язаннями.

Ця стратегія захисту має свої витрати – втрату вигідних можливостей, існуючих поза кола людей, пов'язаних зобов'язаннями. Використання таких можливостей може бути ризикованим, але для легковірної людини ця стратегія здається більш вигідною, ніж бути ошуканим або експлуатованим. У той же час для людини, що володіє навичками розпізнавання ознак того, що потенційний партнер не заслуговує на довіру, загальна недовіра не є кращою стратегією в ризикованих соціальних ситуаціях. Для такої людини вигідніше не уникати ризикованих взаємодій. Понад те, успішна практика таких взаємодій допомагає розвинути загальну довіру. Із загальною довірою вони ще більшою готовністю вступають у ризиковані соціальні взаємодії.

Загальна недовіра породжує подальшу недовіру, оскільки соціальна ізоляція не дає людині можливість розвинути вміння виявляти в інших людях ознаки нечесності чи несумлінності. Існує порочне коло: легковірство як брак навичок визначати знаки того, що довіряти не варто, призводить до того, що людина часто виявляється жертвою і, як наслідок, вона розвиває загальну недовіру; загальна недовіра, у свою чергу, перешкоджає ризикованим соціальним взаємодіям і не дає можливості розвинути навички розпізнавання тих, хто не заслуговує на довіру.

Розвиток загальної довіри вимагає більше свідомих зусиль, використання когнітивних ресурсів (уваги, пам'яті) для розвитку соціального інтелекту. Під соціальним інтелектом зазвичай мається на увазі здатність розуміти себе та інших та використання цього розуміння у взаємодіях з іншими. Результати експериментів, проведених Т.Ямагіші, підтвердили: люди, що високо довіряють, виявилися більш проникливими в потенційно ризикованих взаємодіях, ніж низько довірливі. Загальну довіру, вважає вчений, слід розглядати не як когнитивну ваду, а навпаки, як «побічний продукт високого рівня соціального інтелекту».

Під час вебінару було проведено опитування, у результаті якого з’ясувалося, що серед наших учасників навчання виявилося 85% високо довірливих людей, і це дуже високий та обнадійливий показник. 67% учасників навчання найчастіше відчувають за свою громаду гордість, 24% - гордість і сором одночасно та лише 9% - сором. 100% опитаних вважають свою територіальну громаду перспективною у плані розвитку.

Отже, ми впевнені, що до навчань Проєкту залучені найбільш компетентні громадські активісти з високим рівнем соціального інтелекту, любов’ю до своєї громади і вірою в її майбутнє. Бажаємо їм успіхів у подальшій співпраці на благо громад і України!

* * *

З повною версією статті можна ознайомитись у форматі PDF

Більше деталей у нашому сюжеті: https://www.youtube.com/embed/B2zfHBWOiM8?si=VJtJ0FHJEurjSBYE

Підсумковий контроль інформаційного матеріалу  -  пройти комп’ютерне тестування

ІНСТРУКЦІЯ ПРОХОДЖЕННЯ ТЕСТОВОГО ЗАВДАННЯ

ПОСИЛАННЯ НА ПРЕЗЕНТАЦІЮ 652.05 KB

ПОСИЛАННЯ НА СТАТТЮ У ФОРМАТІ PDF 1.18 MB

@admin
@admin
+1803
Рейтинг
332
постів
155
0
0
Рейтинг посту: +2
Поширити
Коментарі
Коментарі: 0